Фото без опису

Смерть Захисника – особиста трагедія кожного .українця. За вільну Україну, за нас, за майбутнє наступних поколінь мужні Воїни віддають найцінніше – життя. Всі ми в неоплатному боргу перед полеглими Героями та їх родинами.

    Андрій Віталійович Закаврашний позивний Місіссіпі (народився 31 серпня 1997 року  в селі Лихачів Ніжинського району Чернігівської області – помер 14 листопада 2022 року біля села Времівка на Донеччині) — стрілець-помічник гранатометника, загинув від тяжкого поранення в бойових діях на російсько-українській війні.

Зростав Андрій у Лихачеві в багатодітній родині, де крім Андрія виховувалися дві сестри і двоє братів-близнюків. З 2003 року навчався у Лихачівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Після закінчення 9 класів школи здобував освіту в Ніжинському аграрному коледжі.

«Андрій був активним студентом, завжди усміхнений, щирий та добрий, таким він навіки залишиться в наших серцях! Пам’ять про його життєвий подвиг житиме у нашій пам’яті вічно!» - написали на сторінці Ніжинського інституту.

У 2017 - 2019 роках пройшов строкову службу у Миколаєві , де отримав звання старшого солдата Збройних Сил України.

 Цього страшного ранку 24 лютого Андрій не вагаючись зібрав речі і пішов до військомату. Сказавши рідним « Що він пішов захищати рідну країну». Спочатку Андрій потрапив до Гончарівська, а згодом до Чернігова де тримав оборону міста.

          Служив стрільцем-помічником гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А 1815, де заявив про себе мужнім та стійким захисником, вірним військовій присязі.

У лавах 1-ої окремої танкової Сіверської бригади брав участь в обороні Чернігівщини, Донеччини та Запорізької області.

«Він був позитивною, веселою людиною, яка несла світло всім, хто знаходився поруч. Завжди привітний, ввічливий. Старався всім допомогти, хто цього потребував. Не любив, щоб хтось сумував, всім завжди підіймав настрій, любив, щоб усі посміхались. Він був як вогник з іскорками, якими запалював оточуючих. Мріяв про великий буцдинок в якому жила б вся сім’я» - розповіла рідна сестра Андрія.

Під час участі в бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні російської агресії старший солдат Закаврашний отримав тяжке поранення, яке виявилося, на жаль, несумісним з життям. Помер в 5-тій міській лікарні міста Запоріжжя.

Після того, як 19 листопада тіло Героя було доставлено додому, його з військовими почестями було поховано на кладовищі в рідному Лихачеві.